Батьківський лекторій

Лекторій для батьків 

Дитячий колектив

простір для освоєння соціального

досвіду дошкільників

Життя колективу – це тисячі і тисячі самих неочікуваних і тонких дотиків людини до людини: серця до серця, думки до думки, радості до горя, радості до радості, щастя до пригнічення і безнадії…

В.О. Сухомлинський

Реалії сьогодення такі, що вже шестирічні діти сидять за партами, а з 5-ти років передбачено обов’язкову дошкільну освіту. Якщо раніше батьки і педагоги сприймали дошкільний заклад як інституцію, відповідальну тільки за здоров’я та підготовку до школи, то сьогодні поряд з цими аспектами діяльності дедалі більшої значущості набувають й інші функції дитячого садка, зокрема одна з основних – соціалізація дитини.

Дошкільний заклад має бути «школою життя», що створює розумні умови для особистісного буття дітей, їхньої соціалізації, наближає зміст освіти до складних реалій сьогодення, здійснює цілісний розвиток, вводить дошкільників у широкий світ культури, дає їм навички практичного життя, формує життєздатність.

Дитячий колектив - основна база накопичення дітьми позитивного соціального досвіду. Досвід набувається малюками в сім'ї, через спілкування з однолітками, через засоби масової інформації та інші джерела під впливом різних соціальних чинників. Однак тільки в колективі його освоєння спеціально планується і спрямовується педагогами-професіоналами.

Саме під керівництвом педагогів відбувається збагачення індивідуального досвіду дошкільників позитивними враженнями від спільної з іншими життєдіяльності, розвиток соціальних потреб, соціальних вмінь та навичок, виховання «відчуття іншого», сформованість готовності та здатності брати іншого до уваги, працювати в команді, поступатися власними інтересами, тобто жити обличчям до людей, з відкритим серцем, умінням гармонійно вписуватися в дитяче угрупування, знаходити в ньому своє місце, визначати свій статус серед однолітків відповідно до своїх можливостей та домагань, товаришувати.

Наш навчальний заклад  одним із пріоритетних завдань обрав продовження поглибленої роботи над формуванням гуманної особистості на основі знання нею прав та свобод, освоєння дітьми правил і норм, необхідних для функціонування в суспільстві та набуттям в ході виховання, навчання і власної діяльності соціального досвіду.

З метою комплексного вирішення даної проблеми були проведені: педагогічні ради «Соціально-розвинена особистість як гарант життєвої компетентності дитини», «Трудове виховання як важливий засіб ранньої соціалізації дітей дошкільного віку», круглий стіл для батьків: «Соціальний розвиток хлопчиків та дівчаток»; відкритий показ «Інтегроване заняття соціально-морального спрямування», педагогічні читання за В.О. Сухомлинським про соціалізацію в колективі, Не залишилася поза увагою і робота з батьками, де приділяється увага даній проблемі.

На допомогу дошкільникам у соціальному розвитку, у нашому дошкільному навчальному закладі, створено предметно-розвивальне середовище, яке дозволяє вихованцям максимально розгорнути самостійну творчу активність, надати їм право власного вибору, збільшити міру їхньої свободи та виконує свою розвивальну функцію.

Вихователі організовують діяльність дітей так, щоб діти мали змогу гнучко, варіативно використовувати простір, почувалися володарями ігор та іграшок, виявляли свої інтереси, займались улюбленими справами.

Варто зазначити: соціальний досвід накопичується не в будь-якій діяльності. Добре відомо, що дитина може бути присутньою на певному занятті, маніпулювати з предметами та матеріалами, проте, залишатися байдужою і зовсім не нарощувати свій соціальний досвід. Успішно соціалізує лише діяльність, яка спонукає дітей до активних дій, пов’язаних з плануванням діяльності, обговоренням різних варіантів участі, розподілом ролей, відповідальністю, передбачає необхідність взаємодопомоги, викликає потребу в співпраці. Організувати діяльність дітей, яка сприятиме формуванню соціальної компетентності нам допомагають центри діяльності. Варто зазначити, що вже починаючи з раннього віку ми вчимо дітей працювати в центрах, працювати поруч, не заважаючи один одному, враховуючи інтереси інших.

Використання центрів діяльності дає нам ряд переваг:

• діти мають можливість працювати в різних групах;
• вони є активними учасниками освітньо-виховного процесу;
• діти приймають рішення;
• вчаться відповідальності;
• підсилити індивідуальне навчання;
• сприяти самонавчанню;
• є можливість отримувати більше інформації;
• дошкільнята вчаться враховувати інтереси інших;
• є можливість використовувати різні навчальні стилі;
• можливість спільної праці дітей;
• розвивати мовні здібності.

Разом з позитивними напрацюваннями варто відмітити, що у дитячому колективі не всі дошкільнята однаково пристосовуються до умов життя колективу. Є діти, які в силу ступеня їхньої активності досить легко включаються в життя колективу, вступають у ігри з однолітками, їм затишно та комфортно у спілкуванні з дітьми. Проте є незначна кількість дітей, які важко адаптуються до життя у широкому колі однолітків, яким складно встановити дружні відносини з ними. Такі діти на етапах адаптації не мають досвіду колективної взаємодії або не вміють включатися в неї, в зв’язку з індивідуальними особливостями. Таких дітей досить мало і при уважному ставленні та тактовній педагогічній роботі і вихователів, і вузьких спеціалістів вони гармонійно вливаються до дитячого колективу. Адже кожній дитині досить важливо відчувати себе прийнятною, значущою для інших.

Соціальний досвід дошкільника складається з уявлень про різноманітні сторони життя людей. Основними джерелами інформації, постачальниками життєвих установок є насамперед батьки і педагоги. Саме у своїй родині малюк з перших років життя потрапляє під вплив неписаних законів: устрою життя, традицій, різноманітних табу, незаперечних взірців. Не завжди досвід, який отримує дитина в родині є позитивним. Саме це накладає свій відбиток і на поведінку дитини в дитячому колективі.

Родини вихованців мають бути безпосередньо взаємопов'язані з дошкільним закладом. Очевидно, що сім'я і дошкільний заклад, виконуючи свої особливі функції, не можуть замінити один одного і повинні взаємодіяти в ім'я повноцінного розвитку дитини, має бути їх взаємодоповнюваність для ефективного процесу соціалізації дитини-дошкільника.

Виявляючи соціальну активність, кожен вихованець сприймає для себе колектив як арену для самовираження і самоствердження себе як особистості. Завдяки педагогічному керівництву колективної життєдіяльністю прагнення утвердитися у своїх очах і очах однолітків знаходить в колективі сприятливий ґрунт. Як зазначала В. Мухіна найважливіша подія, яка відбувається з дитиною у дошкільному віці, є її перетворення із людини «діючої» в «людину суспільну».

Тільки в колективі формуються такі суттєві особистісні характеристики, як самооцінка, рівень домагань і самоповага, тобто прийняття чи неприйняття себе як особистості.

Ми організовуємо життєдіяльність дітей з впевненістю про те, що дошкільник і його життя є самоцінним, бо дитинство неповторне, отже необхідно дбати не про підготовку дитини до майбутнього життя, школи тощо, а про життя, яке дитина проживає сьогодні. Тільки в такому разі дитина з часом перетвориться зі стороннього спостерігача на активного учасника життєвих подій, навчиться жити на повну силу, виходити зі складних ситуацій, самовиражатися в соціально прийнятний спосіб.